ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ УЧНІВ НА УРОКАХ ФІЗИКИ
Народ мій є! Народ мій завжди буде!
Ніхто не перекреслить мій народ!
В. Симоненко
В. Симоненко
Сучасність
вимагає від української молоді чітко окреслити
свою позицію щодо громадянських якостей, соціальної активності,
розуміння приналежності до Українського народу, розбудови та захисту
української державності. Патріотизм, духовність, любов до батьківщини та рідної
землі – головні пріоритети у вихованні молоді.
Патріотичне
виховання – це сфера духовного життя, яка проникає в усе, що пізнає,
робить, до чого прагне, що любить і ненавидить людина, яка формується ( В. О.
Сухомлинський )
Здійснення
патріотичного виховання ґрунтується на сукупності принципів, які відображають
загальні закономірності і принципи виховного процесу, специфіку патріотичного
виховання учнів:
- обумовленість патріотичного виховання розвитком суспільства і подіями, що відбуваються в ньому;
- обумовленість змісту, форм і методів, засобів і прийомів патріотичного виховання віковими і індивідуальними особливостями учнів;
- діалектична єдність і органічний зв'язок між учбовим матеріалом і змістом позакласних і позашкільних заходів;
- інтеграція патріотичного виховання з іншими напрямами виховної роботи;
- опора на нові концепції організації і здійснення навчально-виховного процесу і на нове розуміння основних педагогічних понять;
- створення сприятливої психологічної атмосфери в процесі педагогічної взаємодії;
- координація взаємодії школи, сім'ї і громадськості в системі патріотичного виховання.
Патріотичне
виховання повинне гармонійно поєднуватися із залученням учнів до кращих
досягнень світової цивілізації. Це сприяє відродженню духовних традицій,
прихильності до своєї національної
спадщини і усвідомленню її ролі і місця в світовому духовному розвитку.
Доцільним є
використання на уроках розповідей про окремі епізоди з життя та діяльності
видатних українських учених і винахідників, історичних довідок про відкриття
фізичних законів, досягнень вітчизняної науки в різних галузях народного господарства; демонстрація
дослідів, макетів фізичних приладів та установок, які відтворюють видатні
фізичні відкриття та винаходи в Україні, демонстрація фото- та відео фрагментів
з історії фізики в Україні. XIX століття
дало велику низку славних дослідників науки: Іван Земанчик, Михайло
Остроградський, Михайло Авенаріус (заснував у Києвському університеті Святого
Володимира першу в Україні лабораторію експериментальної фізики). Цікавою є
розповідь про дослідження Іваном Пулюєм природи катодних та х-променів,
розробку газорозрядних ламп, досягнення в області теоретичної та практичної
електротехніки. Важливим фактором для морального та духовного виховання
підростаючого покоління є моменти із біографії І.Пулюя, який був щирим
патріотом України. Ще одним
переконливим моментом патріотичного виховання на уроках фізики є розповідь
учням про першу практичну реалізацію електронної системи телебачення Борисом
Грабовським. Ще одним
українським патріотом, що прославив Україну своїм дивовижним обдаруванням був
Микола Пильчиков. Навчаючись у Полтавській гімназії, М. Пильчиков захоплено
займався експериментами та винаходами у галузі техніки, фізики і хімії а у 1878
році студент-другокурсник М. Пильчиков винайшов електричний фонавтограф, на
кілька десятиріч випередивши зарубіжних дослідників. Не менш захопливою є розповідь про фундаментальні
дослідження Б.Є. Патона щодо взаємодії зварювальних джерел нагрівання з
розплавленим металом які заклали основу для створення нової галузі металургії –
спеціальної електрометалургії. Завдяки їй стало можливим лиття особливо чистих
спеціальних сталей і сплавів, кольорових металів, одержання унікальних
композиційних матеріалів. Відкрилися перспективи для створення новітніх конструкційних
і функціональних матеріалів XXI століття.
Формуванню в
учнів патріотизму відіграє інформація про вчених-фізиків, які отримали
Нобелівські премії у різні часи, життя чи діяльність яких були пов'язані з
Україною. Це Капиця Петро Леонідович, Ландау Лев Давидович, Тамм Ігор Євгенович, Григорій Харпак.
Використання
уривків з творів , казок, прислів’їв, загадок, поезій дає можливість показати
самобутність українського народу, його життєву мудрість. Цікавими є завдання
пояснити з фізичної точки зору прислів’я: «Дуб ламається, а лозина
нагинається», «Вітер віє, хоч не знає, що погоду він міняє», «Усі ріки до моря
ведуть», «Як вітер не дме, то й листя не шелестить», «Багато снігу в році –
багато хліба в тоці», «Зимове сонце, як мачушине серце: світить, а не гріє»,
тощо.
Демонстрація
старовинної техніки, побутових пристроїв, розповіді про виникнення ремесел у
Україні показує причетність нашого народу до науково-технічного прогресу. В
Україні було розвинуте виготовлення металевих виробів, скла, існували центри гончарства.
Під час уроків можна використовувати історичні довідки про розвиток ремесел,
розв’язувати задачі з використанням даних про плавлення металу, виготовлення
скла та інше.
Отже, завдання
вчителя полягає у залученні учнів до пошукової роботи, формуванні творчої особистості учня,
вихованні поваги до національних цінностей нашого народу, вихованні громадянина
– патріота своєї Батьківщини, готового до подальшої освіти
і трудової діяльності, з вільними політичними і світоглядними переконаннями.
Література
1. Апраксина О.А. Позакласна робота в школі, К., Освіта 2007. – 130 с.
2. Головко М.В.Використання матеріалів з історії вітчизняної науки
при
вивченні фізики та астрономії. / М.В. Головко – К, 1998. – 93 с.
3. Садовий М.І. Історія фізики з перших етапів становлення до початку
ХХІ
століття: навчальний посібник [для студ. ф.-м. фак. вищ. пед.
навч. закл.] /
М.І. Садовий, О.М. Трифонова – Кіровоград: ПП
«Ексклюзив-Систем», 2012. – 415
с.
4.Прислів’я, прикмети та повір’я українського народу/Уклад.
Н.Кусайкіна. –
2-ге вид., виправл. та доп. –Х.: ВД «Школа», 2009. –
128 с.
Немає коментарів:
Дописати коментар